Середа, 14.04.2021, 23:32
Ви увійшли як Гость | Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «БОГДАНІВСЬКЕ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ»  ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Форма входу
Меню сайту
Наша адреса
1
Київська область
Броварський район
с. Богданівка   
07433
вул. Богдана Хмельницького 148
тел.  (45)-94-33-2-41
b.school@ukr.net

Сайти
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

Історія школи.
(1892-2009)

     Перша школа в нашому селі була організована в 1892 році дяком у сторожці біля церкви, яка стояла в центрі села. Прізвище дяка ніхто не пам’ятає. Дяк навчав дітей грамоті і Закону Божому. Щорічно навчалося у цій школі 15-20 учнів.
     У 1893 році була школа в хаті одного селянина. Це трикласна школа, де навчалось 35-60 учнів. Учителів було двоє: Теплюк Тетяна Андріївна і Коструба Олександр. Тетяна Андріївна викладала українську мову та математику, Коструба Олександр – російську мову. У 1898 році було споруджено земську школу на дві класні кімнати. Працювали 4 вчителі… Навчали перші роки 60-70 дітей, а пізніше 100 учнів.
До 1917 року жителі села були неписьменними. З 1800 жителів села нараховувалося 340 осіб малописьменними. Дві особи мали середню освіту. У 30-ті роки діяло 3 школи. Перша школа була в хаті розкуркуленого Бобка Омелька. Друга школа знаходилась навпроти сучасної церкви біля озера Драгльове, де раніше був молоко пункт. Школа називалася «Попівський дім». У цьому «Попівському домі» було 4 класи, де навчали арифметики, української мови, «Божому письму».
     Згодом збудували третю школу. Вона була семирічною і складалася з трьох корпусів. У першому корпусі знаходилась бібліотека. Інший великий корпус, де проводились навчання, знаходився на місці теперішньої дороги, що веде в село В. Димерка. На місці нинішнього КП «Богданівське» знаходився шкільний дерев’яний сарай, в якому тримали кролів.
Училися в дві зміни. Класних кімнат у школі було 8. Парти були дерев’яні. Вивчалася хімія, фізика, алгебра, геометрія, географія, українська мова ті література, історія. Німецьку мову вивчали з четвертого класу.
Училися кварталами: перший квартал до 7-го листопада, другий квартал до Нового року, третій – до березня, четвертий – до 20 травня. Учні школи складали екзамени, починаючи з 5-го класу. В середньому в класі навчалося 25 учнів. Хто закінчував 7 класів і хотів навчатися далі, то ходили в Великодимерську школу. Учень, який закінчив школу, міг вчителювати у Богданівській школі, н закінчуючи інституту. Двоє вчителів були виходцями села Богданівка.
     Василь Панасович – учитель німецької мови і Хоменко Михайло Дмитрович. Як правило вчителів присилали з району. Ковальов – учитель російської мови і літератури, Петренко Іван Дем’янович – вчитель історії, Валентина Іванівна – вчитель української мови і літератури, Галина Антонівна – вчитель української мови і літератури і вчителі Софія Іванівна. Музиченко Степан Захарович, Музиченко Назар Захаврович. Директором школи був Стесенко Микита Радіонович – учитель німецької мови. У роки Великої Вітчизняної війни школа не працювала. При відступі німців з села в 1943 році школа була спалена німецькими окупантами. Діти почали ходити до школи на х. Залісся в хатину, де проживає Романенко Катерина Петрівна – сестра Романенка Митрофана.
     Під час розкуркулення хату, яка називалась «Поліський дім», Романенко Митрофан переніс на х. Залісся, де була тимчасова школа. Вона була початковою, навчання двозмінним. У школі викладалась граматика, письмо, співи, малювання, фізкультура, українська та російська мови. Працювали в школі такі вчителі: Хоменко Валентина, Олександр Дністрович, Віра Федорівна, Варвара Дмитрівна.
Потім була створена нова школа в Богданівці, яка знаходилась на кутку «Лисівка». У школі було дві класні кімнати. Діти училися у три зміни. Директором школи спочатку був Федір Юхимович, а згодом – Зозуля Петро Кирилович, який приїхав зі своєю дружиною – вчителькою української мови та літератури Тетяною Трохимівною. У цій школі працювали такі вчителі: Кирило Парамонович, Антоніна Мусіївна, Віра Омел’янівна, Марія Омел’янівна.
Там, де була збудована їдальня в 1948 році збудували нову школу, восьмирічну. Раніше на тому місці в довоєнний період була церква і цвинтар, а вже трохи згодом в церкві було збудоване зерносховище та контору. У 1944 році почали будувати школу. Будівництво відбувалося повільно, так як люди не мали будівельного матеріалу. Зносили в кого що було, і власними зусиллями проводили всі роботи. Згодом виписали лісу, які ходили пиляти самі. Працювали всі безкоштовно. Виконробом на той час був Мотузка Микита
     Терешкович. Він їздив у Міністерство освіти де працював П.Тичина, і добився, щоб виділили кошти на побудову школи. Кошти були виділені, а також машину, на якій привозили всі необхідні матеріали.
Люди села Богданівни дружно прийнялися до роботи. Школа була дерев’яною, вона мала сім восьмикімнатних приміщень, одну учительську кімнату. Навчання проводилося в дві зміни. На той час була велика плинність кадрів. Викладалися всі основні предмети, а також співи, малювання, фізкультура. Кожного ранку учні повинні були робити ранкову гімнастику.
Першим директором цієї школи був І.О.Рибак. Тут працювали такі вчителі : Жукова Євдокія Іванівна – вчителька української мови та літератури, Чистяк Галина Антонівна – вчителька математики, Скоробагатько Юлія Севастянівна – вчителька початкових класів, Андрух Михайло Григорович, який став згодом директором школи, його дружина – Андрух Галина Максимівна - вчителька української мови та літератури, Андрух Євген Григорович – вчитель німецької мови. В кінці 50-х років директором став Калініченко Гнат Микитович.
      До 100-річчя з дня народження В.І.Леніна була побудована Богданівська середня школа, яка є і на сьогоднішній день загальноосвітньою школою I-III ступенів. Керівниками будівництва школи були: бригадир Базир, який мешкає в с.В.Димерка, та виконроб – Теплюк Олександр Петрович. Дуже допоміг будівництву радгосп ім.. Докучаєва, який забезпечував технікою.
У 1970 році перейшли в нову школу. Це велика двоповерхова школа, яка налічує в собі до 30-ти класних кімнат і кабінетів. У школі є їдальня, бібліотека, спортивний зал, актовий зал. Школа розрахована на 560 учбових місць. На сьогоднішній день у школі навчається 360 учнів. Раніше учнів було набагато більше.
     Найпершим директором новозбудованої школи була Чистяк Галина Антонівна – вчителька математики. Завучем був Удод Сергій Васильович – учитель географії.
З 1976 році директором школи став Білан Василь Миколайович (1976- 1992рр.).
     А з 1993р. по 2002р. директором був Іваненко Петро Петрович – учитель історії та правознавства.
З 2002 року і по цей час директором школи була Іваненко Галина Петрівна.
З 2011 року по теперішній час директором школи є Дейко Людмила Сергіївна.


Copyright MyCorp © 2021